Олександру Романчуку - 60!


Радісна місія сьогодні у Бородянської районної федерації футболу - у цей день нам випало привітати із 60-річчям знаного й шанованого в районі арбітра Олександра Романчука.

Від перших років відновлення районного чемпіонату він в ряду нашого арбітражу. Судить матчі різного рівня, за участю дітей та дорослих, об'їздив весь наш район вздовж і впоперек, не пропустив, напевно, жодного сезону.

На найвідповідальніших і найбільш пам'ятних матчах суддівство Романчука допомагало грати командам в духу чесної гри та взаємоповаги.

Шановний ювіляре!

Від районної федерації футболу, відділу спорту та ДЮСШ прийміть наші найщиріші вітання з пам'ятним днем народження! Хай все буде добре в житті, хай буде здоров'я і щастя! Щоб рідні вітали й близькі! Нехай все в вас буде гаразд!


Открыть

«РУБІН» - 45!


Сьогодні виповнюється 45 років з дня заснування одного з найтитулованіших клубів Бородянщини і Київщини - пісківського "Рубіну"!

Щиро вітаємо флагмана районного футболу й бажаємо подальших звершень!

Довідка від голови комітету історії та зв'язків із громадськістю БРФФ Артура Валерка:
«РУБІН» (ПІСКІВКА)
● Клуб засновано 7 листопада 1970 року.
●  Стадіон - «Рубін» (1500 місць). Зведений  9  травня  1975  р.,  реконструйований 2008 р.
●  Досягнення:  Чемпіон  Київської  обл. 1979,  срібний  призер  -  1974,  1977,  1978, 1980, бронзовий - 1976, 2015. Учасник першості УРСР серед КФК 1978-1980 рр. Бронзовий призер МФОК Держагропрому 1989. Юнаки ”Рубіна” були другими в першості Укрради ДСТ ”Колос” 1974. Переможець Меморіалу Кирсанова 2014. Чемпіон Бородянського району 1988, 2013, срібний призер - 1984, 2004, 2006, 2011, 2012, бронзовий - 2005, 2008, 2010. Володар Кубка Бородянського району 1989, 2008, 2011, 2012, 2013, фіналіст 2009. Володар суперкубка району 2011, 2012. Бронзовий призер зимової першості Бородянщини 2012. Переможець Меморіалу Гончаренків 2010, фіналіст - 2011. Переможець Меморіалу А.Остринського 2012. Переможець Меморіалу Патоки 2012, 2013. Володар Кубка президента ФК "Рубін" І.Луцкова 2013, 2014.

На знімку - один із класичних складів "Рубіну" 70-х.

%D0%91%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B8-5.jpg

Открыть

Наш пісківський стадіон-ювіляр


9 травня для пісківських шанувальників спорту знаменне ще й тим, що 40 років тому цього дня вони нарешті отримали чудовий стадіон. Сьогодні я хочу вдатися до деяких спогадів, як все воно тоді відбувалося.

Після серйозної травми в команді майстрів я повернувся до рідної Пісківки, а невдовзі отримав запрошення керівництва склозаводу очолити колектив фізкультури. В сімдесяті роки минулого століття молодь селища ганяла м’яча на лісових галявинах, навіть простого футбольного поля не було. Мені захотілося відновити справжній футбол в селищі. Отож, згодом, коли я підняв питання про будівництво стадіону перед керівництвом склозаводу, то на мене, двадцятитрьохрічного хлопця, подивились з подивом.

Я зрозумів, що стадіон мені доведеться робити на ентузіазмі, тому що в першу чергу необхідно піднімати спортивно-масову роботу на заводі.

Нелегко було знайти ділянку під забудову стадіону, тому я звернувся до голови селищної ради і переконав його виділити землю біля Пісківської школи. Досвіду будівництва такої споруди в мене не було, тому доводилося їздити по різних стадіонах. Пам’ятаю, як я радів, коли заводський бульдозер почав горнути пісок під майбутні трибуни – цей бульдозер їздив ціле літо на стадіон, було таке, що тільки-но він починав працювати, як його тут же повертали терміново назад на завод.

Великі проблеми в селищі виникли із землею для покриття футбольного поля. Коли я звернувся до голови колгоспу «Нове життя», він поставився до справи з розумінням.

Два роки довелося возити землю від річки Тетерів на футбольне поле. Заводського автотранспорту не вистачало, тому мені доводилося просити машини у інших керівників підприємств селища.

Були такі часи, коли роботи по будівництву припинились надовго. Стадіон будувався далеко від склозаводу, тому мало хто із керівництва бачив, що там робиться. Я розумів, що ця будова, нікому, крім мене, непотрібна. І тоді я звернувся за допомогою до голови селищної ради. На одному із виконкомів було винесено рішення: іншим керівникам підприємств допомогти добудувати стадіон. Нарешті була довезена і спланована земля на полі. В ті часи нелегко було весною продискувати футбольне поле, тому що вся колгоспна агротехніка була задіяна. Довелось просити односельця, щоб він уночі взяв свого трактора із колгоспного поля і приїхав на стадіон. Коли почав робити, освітлення було слабким, тож мені довелось бігати перед трактором і показувати напрям. Досвіду будівництва футбольного поля в мене не було, тому, я з радістю згадую свого першого вчителя, агронома стадіону «Динамо», якого мені доводилось запрошувати для консультацій.

На бігові доріжки був завезений шлак, а зверху уклали відсів. Із Бородянки завезли металеві конструкції огорожі, яку по вихідних днях зварювали і ставили робітники склозаводу.

Чим менше залишалось часу до відкриття стадіону, тим більше людей допомагало його закінчувати. Школярі висаджували дерева та кущі, завезені із Ніжина.

На території склозаводу, були найдені некондиційні труби , робітники виготовили із них стовпчики під сидіння, а футболісти закопали їх. Багато працювали і заводські художники з виготовлення наглядної агітації.

Для роздягалень був притягнутий старий тролейбус із Бородянки. Місцеві електрики підвели електропостачання. Були виділені кошти адміністрацією заводу на закупку радіофікації.

Зазеленіло футбольне поле, на якому багато попрацювали дорослі та юнацькі команди, а також школярі. Три роки будувався стадіон, основний матеріальний тягар ліг на плечі склозаводу, але багато робіт виконувалось на ентузіазмі, який в ті часи був почесний.

З радістю згадую коли на відкритті стадіону, в День Перемоги, я побачив сотні святкових і радісних пісківчан та ветеранів війни. Багато десятиріч стадіон був для мене другою домівкою Пісківчани приходили туди на свята та подивитися на свою улюблену команду «Рубін», яка грала в чемпіонатах області  та України. Завдяки якісному футбольному полю до нас залюбки приїжджали грати товариські зустрічі прославлені команди дублерів та ветеранів київського «Динамо», збірні України та Радянського Союзу серед глухонімих, молодіжна збірна України. Відбулась міжнародна зустріч із іноземними студентами. Проводились календарні зустрічі другої ліги за участю «Системи Борекс».

Я пишаюсь тим, що хоч щось зробив для рідної Пісківки.

Леонід ЛАВРИНЕНКО,
ветеран Пісківського футболу

Цікаві факти з нагоди ювілею:

• раніше футбольне поле в Пісківці було неподалік річки Тетерів (біля водокачки), однак відколи в 1964 році зникла місцева команда – на ціле десятиліття місцевій молоді не було де грати.

• новий стадіон зводився три роки – з 1972 року по 1975-й.

• перші роздягальні й адмінприміщення розміщувалися у тролейбусі, який вдалося дістати на заводі. Довгий час списаний транспорт використовувався як тир, але послужив ще й футболістам.

• найславетніші матчі випали на долю стадіону в 70-х і 90-х. Спершу сюди приїздила юнацька збірна СРСР з юними зірочками, потім – київське «Динамо» з Лобановським, Каладзе, братами Маковськими (воно грало в Пісківці спаринг з бородянською «Системою-Борекс», яку очолював у якості президента клубу вихованець «Рубіну» Віталій Пилипенко). Грали тут і уславлені динамівські ветерани різних років.

• за 40 років стадіон прийняв приблизно 600 матчів.

• а трава на ньому була «динамівська»! Річ у тім, що агроном київського клубу допоміг Леоніду Лавриненку дістати той самий газон, який для провідного клубу СРСР вирощували в Глевасі. Гравці-рубінівці скинулися по 2,50 крб, і дорогоцінні мішки з травичкою привезли з Києва на таксі.

• серед найвідоміших гостей «Рубіна» – «Шахтар» (Павлоград), «Дніпро» (Черкаси), «Шахтар» (Олександрія).

• у 70-х Бородянський район був єдиним на УРСР, який мав аж дві команди в першості республіки серед КФК. Петро Безносенко, видатний організатор українського футболу, говорив: «Такий бідний район, а дві команди має! Та ще й поле підготував у Пісківці просто взірцеве!

99.jpg

 Футбольні команди ветеранів Пісківки та юнаки "Рубіну" приймають вітання від Леонід Лавриненка

100.jpg

 Замдиректора пісківського заводу по будівництву Віталій Кульков, замголови селищної ради Володимир Савицький, ветеран пісківського футболу Сергій Куптій, секретар парторганізації склозаводу Анатолій Марущак, голова райради ДСТ "Колос", ветеран футболу Віктор Мозговенко та Леонід Лавриненко.

102.jpg

 На відкритті співав мигальський ансамбль народної пісні

103.jpg

 Обговорюється план виступу - голова профкому склозаводу Віра Захарівна Ткач, Леонід Васильович Лавриненко та секретар апрторганізації заводу Анатолій Іванович Марущак.

104.jpg

 Парад "рубінівців" - від ветеранів до юніорів.

105.jpg

 Верхній ряд (справа наліво) - Петро Кузьменко, Віктор Балабушка, Микола Червоний, Петро Рудніченко, Микола Саркісян, Микола Котвіцький. Нижній ряд: Василь Нога, Микола Марченко, Петро Полюшко, Станіслав Нога, Володимир Верпахівський, Микола Івахненко, Дмитро Мельниченко.

106.jpg

 Верхній ряд (справа наліво): Леонід Лавриненко, Юрій Верпаховський, Микола Клокун, Микола Кухарський, Петро Павленко, Юрій Морзе, Володимир Беліков, Дмитро Мойсеєнко, Леонід Корчинський, Анатолій Марченко. Нижній ряд: Леонід Ткач, Віталій Грибов, Анатолій Шень, Віктор Конюх, Віктор Федієнко, Володимир Ткач.

107.jpg

 1974 рік. Як виглядало зведення поля та трибун.

108.jpg

 Вгорі: стадіон відкривали юнаки - воротар Петро Марченко та атакуючий Леонід Рябинович. 

Нижче - 1989 рік, зустріч ветеранів і нового "Рубіну" на честь десятиріччя перемоги в чемпіонаті Київщини. 

Верхній ряд (зліва - направо): Леонід Ткач, Петро Кузьменко, Микола Мусіян, Віктор Конюх, Василь Курінний, Михайло Буряк, Володимир Шульгач, Леонід Лавриненко, Михайло Клокун, Юрій Биков, Анатолій Марченко, Олександр Клокун, Дмитро Мойсеєнко, Юрій Верпаховський; нижній ряд (справа - наліво): Анатолій Рудніченко, Олег Панчик, Андрій Зенкін-Кос, Сергій Гончаренко, Леонід Пилипенко, Віталій Фурса, Микола Кузнецов, Сергій Рудніченко, Сергій Фрідріх, Віталій Крицький, Ігор Микула, Андрій Задорожній.

109.jpg

 На відкритті стадіону 9 травня 1975 року грав духовий оркестр.

110.jpg

 1989 рік. Чемпіон району - "Рубін". Справа - наліво: Дмитро Мойсеєнко, Юрій Верпаховський, Олег Панчик, Анатолій Зенкін-Кос, Сергій Гончаренко, Леонід Пилипенко, Віталій Крицький, Андрій Задорожній, Ігор Микула, Сергій Фрідріх, Сергій Рудніченко, Микола Кузнецов.

111.jpg

 Підняття прапора на відкритті стадіону - капітани команд ветеранів (Петро Кузьменко), тодішнього "Рубіна" (Юрій Верпаховський) та юнацьких складів (Віктор Шашенко і Віктор Наконечний).

112.jpg

 Ось скільки народу на відкритті!

113.jpg

114.jpg

 І відгук преси - наостанок...

Друзі!

Будь-ласка, надсилайте нам історичні фото районного футболу з коментарем! Можна - прямо в нашу групу ВК. 

Це потрібно нам усім! 

Ще раз з ювілеєм стадіону!


Открыть

Ювілей звитяги пісківського «Рубіна»


Нинішньої осені пісківська футбольна команда «Рубін» відзначила своє 35-річчя. Про шлях скромних аматорів до високих спортивних здобутків, про любов простих сільських хлопців до всенародної гри пригадує засновник цього вже легендарного для нашого району колективу Леонід Васильович ЛАВРИНЕНКО.

– До того, як потрапити у вищу лігу першості Київщини з футболу,наша команда пройшла довгий і тернистий шлях. Спочатку, по кваліфікації, потрібно було виграти першість району, зайняти призове місце в облраді «Колос», виграти змагання в першій групі області. «Рубін» пройшов усіма сходинками – перш, ніж стати чемпіоном Київщини 1979, команда склозаводців три роки поспіль завойовувала срібні, бронзові медалі.

Команда тоді в нас зібралася дружна, кожен мав основне місце роботи, сімейні турботи, але футбол для цих фанатів був священним поняттям. Власного стадіону тоді в Пісківці не було, отож чотири сезони гравці приймали своїх суперників у Бородянці, а разом з дорослою командою грали і юнаки.

На знімку справа: багаторічний надійний воротар "Рубіна" Дмитро Мойсеєнко.

І ось нарешті нам вдалося спорудити свій стадіон із гідним для справжнього футболу полем, і у 1975 році вболівальники «Рубіна»вперше побачили команду на власному полі. З’явилися перші перемоги у вищій лізі:так, у 1976році були завойовані бронзові медалі.

Наступний рік став знаменним для футболістів Пісківки тим, що вони зайняли друге місце на обласному рівні і вибороли право грати в першості України серед аматорів (на той час Бородянський район був єдиним на всю Україну, який міг похвалитися аж двома учасниками першості республіки серед КФК).У 1978 році «Рубін» підтвердив свій авторитет, знову ставши бронзовим призером.

І найбільший успіх чекав наших футболістів у Яготині, де в заключній грі команда Пісківського склозаводу обіграла місцевий «Кристал» і вперше в історії привезла на Бородянщину золоті медалі і кубок.

На знімку зліва: Василь і Анатолій Остринські, а також Сергій Гончаренко.

Два історичні голи в тому матчі забили брати Анатолій і Василь Остринські, а воротар Дмитро Мойсеєнко відбив два одинадцятиметрові удари. В тій грі, яку обслуговував арбітр ФІФА Балакін, у першому таймі були вилучені кращі гравці «Рубіна» А.Демченко та В.Щербина, однак колектив гідно провів фінальну зустріч і заслужено став чемпіоном Київської області з футболу.

Наостанок з ностальгією хотілося б згадати імена наших земляків, чемпіонів Київщини з футболу 1979 року.

Це – Д.Мойсеєнко, Ю.Верпахівський, М.Клокун, В.Щербина, Ю.Биков, А.Демченко, М.Буряк, А.Шепелюк, А.Марченко, В.Курінний, А.Остринський, В.Остринський, К.Мироненко, В.Шульгач, В.Верещинський, Л.Ткач.

Жаль, що ті наші літа вже за обрієм, але так би хотілося, аби нові ентузіасти надійно підхопили нашу естафету і грали в футбол ще краще, аніж ми.

Осінь 1979 року. Після фінальної гри з "Кристалом" - зверніть увагу, що склад команди неповний (у фіналі двох пісківців було вилучено з поля)

Наставника команди Л.В.Лавриненка віншують щасливі нові чемпіони області

Перед початком фінального матчу - команди виводить на поле арбітр ФІФА Балакін

На столі - той самий кубок

А ось - реакція тодішньої преси:

Команда, що увійшла в історію...


Открыть

Віктору Жиліну - 90


Віктор Жилін, Виктор Жилин, Бородянка, тренер
Сьогодні виповнюється 90 років від дня народження Віктора Степановича Жиліна - видатного радянського й українського футболіста та тренера, котрого ще за життя справедливо нарекли Патріархом вітчизняного футболу.

Уродженець Таганрога, земляк Антона Чехова та Фаїни Раневської, Вітя Жилін свої молоді роки провів у тяжкий воєнний час. А уже в перші післявоєнні роки молодого правого крайнього воронежського "Динамо" помітили в столиці радянської України, й із того часу життя його було пов'язане з Україною.

Він провів кілька яскравих сезонів у київському "Динамо", 1949 року, не будучи центрфорвардом, зміг стати найкращим бомбардиром команди за підсумками сезону. На жаль, далі майже повний сезон пропустив через травму, проте знайшов у собі сили повернутися в футбол. Дуже вдало провів сезон 1951 року в ленінградському "Зеніті" й заслужив повернення в київське "Динамо".

1952 року в експериментальному сезоні, граючи поза рідним містом, наші динамівці завоювали срібні медалі чемпіонату СРСР (у ті роки - найвище досягнення для флагмана українського футболу). Саме за це звершення Жилін отримав звання майстра спорту. Але, на жаль, далі був змушений залишити команду, яка стала рідною. Багато фахівців запевняло - достроково...

Догравав Віктор у київській армійській команді та ризькій "Даугаві", а далі став молодим тренером - почав працювати в Києві, а згодом став біля витоків вінницької команди майстрів - новоствореного "Локомотива". Він займався комплектацією складу, а згодом очолив команду у якості старшого тренера. З цією командою Жилін підкорив футбольну Україну. Досить швидко він став заслуженим тренером УРСР. Надалі в тренерській долі Степановича були харківський "Авангард" та одеський "Чорноморець", запорізький "Металург" та криворізький "Кривбас", кіровоградська "Зірка" та івано-франківський "Спартак", житомирський "Автомобіліст" - усіх команд не перелічити, і в кожній із них Жилін намагався створити боєздатний колектив, дати дорогу молоді. Недарма під керівництвом Жиліна виступали майбутні зірки - Леонід Буряк, Віктор Прокопенко, Семен Альтман, Валерій Поркуян, Іван Яремчук і багато-багато інших.

Здавалося, ненадовго він зупиниться в Бородянці, прийнявши новостворений аматорський колектив - "Машинобудівник". Однак доля мала свої плани - під керівництвом Віктора Степановича бородянці неодноразово вигравали обласні трофеї, а 1986 року - першими із Київської області - виграли Кубок УРСР серед КФК.

Жилін кілька разів полишав команду, однак неодмінно повертався. І "Машинобудівник", ставши "Гартом", а затим - "Системою-Борекс", крокував під керівництвом свого тренера. Із аматорів - через третю й перехідну ліги - до другої ліги. А 2002 року 79-річний Жилін вивів команду екскаваторників до першої національної ліги, де приніс їй перші перемоги...

...Віктор Степанович не є корінним бородянцем, навіть більше - не є уродженцем України. Однак недарма його й зараз згадують добрим словом у Вінниці, Житомирі та інших містах, де йому доводилося попрацювати. А в нашому місті Жиліна нагородили званням Почесного громадянина. Навіть ті, хто не розбирався в футболі, знали - он по вулиці йде з улюбленим ротвейлером Азою тренер Жилін, він відома й шанована людина...

Віктора Степановича не стало на Покрову 2009 року, український футбольний бомонд дізнався про його смерть в далекій Андоррі, де кількома хвилинами раніше наша національна команда переграла місцеву збірну.

Жилін був людиною, безмежно відданою улюбленій справі - футболу. До останніх своїх днів переживав за усі без винятку вітчизняні команди в єврокубках, телетрансляції дивився, тільки прийнявши заспокійливе, і обов'язково робив помітки в робочому блокноті, розставляючи гравців за різними тактичними схемами й крокуючи нога в ногу з сучасним футболом.

По всій Україні віддають Степановичу шану десятки людей, котрі можуть назвати його своїм вихованцем. У Бородянці, що стала рідною його серцю, і зараз працюють на благо місцевого футболу його колишні підопічні - Володимир Шома, Віктор Юрченко, Анатолій Демченко, Іван Іваненко, Віталій Мариненко, Віталій Пилипенко та багато інших.

90-річчя Патріарха українського футболу Бородянська районна федерація футболу вшанувала традиційним, IV за ліком зимовим турніром. Виграла його ФК "Бородянка", у складі якої ще й досі грають футболісти останнього Жилінського покоління. Ті, хто ще застав Діда Степановича, хто пам'ятає, як він метався у технічній зоні поруч з тренерською лавою, а в будні дні прогулювався центральною райцентрівською вулицею, галантно вітаючись з місцевими жителями - футбольними й не дуже, але рідними його душі...

Детальніше про футбольне життя В.С.Жиліна можна прочитати у біографічній книзі про нього, у статті спецпроекту "Своя рубашка" сайту Football.ua (частина 1, 2), а також на Вікіпедії.

Открыть | Комментариев 3

Вітаємо Петра Саханду!


Сьогодні свій полудень віку зустрічає шанована в Бородянському районі людина - Петро Саханда.

Петро Олексійович багато років керував районним спортом, зажив слави як надійний організатор фізкультурної справи, вправний футбольний воротар і арбітр, легкоатлет, волейболіст, баскетболіст, здатний не лише мудро керувати, а й власним прикладом прилучати юнь до спорту. 

Шанують нашого ювіляра і в районній федерації футболу, котрій він присвячує чимало часу в своїй громадській діяльності, і в відділі з питань фізкультури спорту, багаторічним керівником якого він був і для якого й нині лишається надійним другом і порадником.

Петру Олексійовичу шлють вітання із кожного населеного пункту Бородянщини, а також із усієї Київщини, яка добре знає організатора спорту із поліського краю.

Шановний Петре Олексійовичу! Прийміть наші найщиріші привітання з нагоди вашого 50-річчя! Бажаємо вам щастя, здоров'я, наснаги і многая літа! 


Открыть

"Немішаївським Козакам" - 1 рік!


10 серпня 2010 року була створена футбольна команда "Немішаївські Козаки". Пройшов рік - і за цей час футболісти-козаки заробили в районі авторитет і справжню шану - дебютувавши в традиційних зимових турнірах, і в районній футбольній першості вони не пасуть задніх. А те, що команда систематично тренується і постійно збирається в бойовому, повному складі, ставлять за приклад і більш досвідченим колективам району. 

З нагоди святкування дня народження футбольної команди "Немішаївські Козаки" минулої п'ятниці в Козацькій канцелярії при Немішаївському будинку культури відбувся урочистий вечір, в ході якого були й привітання гостей та друзів ФК "НК", і вручення подарунків, і нагородження кращих гравців, і святковий концерт з танцями, й обов'язковий справжній козацький куліш.

Привітати команду з подарунками прибули голова Бородянської районної федерації футболу Володимир Олександрович Шома, настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці Протоієрей Ярослав Чопань, голова Немішаївської селищної ради Галина Федорівна Авраменко, голова Микулицької сільської ради Валентин Миколайович Корнієнко з головбухом сільради Світланою Григорівною Примаченко, представник районної влади Андрій Миколайович Пінчук, директор Немішаївського будинку культури Лілія Борисівна Александрова, спеціаліст зі страхування ПрАТ „СК” Провідна” Тамара Василівна Мамай і директор центру продажів та обслуговування клієнтів ПрАТ „СК”Провідна” Ольга Олександрівна Мацишина, голова Київської обласної організації „Реформи і порядок” Олександр Йосипович Ярема. 

В свою чергу гравці та керівництво ФК „Немішаївські Козаки” висловили щиру подяку
і вручили грамоти за допомогу у вихованні підростаючого покоління та увагу до розвитку фізичної культури і спорту в Немішаєве:
1. Савченко Ользі Євгенієвні – директору школи №2 селища Немішаєве.
2. Рожко Валентину Івановичу – директору Немішаївського агротехнічного коледжу
ВП НУБіП України.
3. Корнієнко Валентину Миколайовичу - голові селищної ради села Микулич.
4. Мамай Тамарі Василівні – спеціалісту зі страхування ПрАТ „СК” Провідна”.
5. Ханюченко Ірині Володимирівні – лікару ФК „Немішаївські Козаки”.
6. Петровій Олені Володимирівні – кореспонденту ФК „Немішаївські Козаки”.
7. Кривенку Андрію Анатолійовичу – директору торгового департаменту корпорації „Клуб сиру”.

Весело святкували свою річницю "Немішаївські Козаки", а далі - знову футбольні будні, котрі для гравців та вболівальників команди - справжні свята. 
Пізніше буде додано більше знімків із урочистостей.


Открыть | Комментариев 4

"Рубіну" - 40!


Сьогодні святкує своє 40-річчя пісківський "Рубін" - одна з найтитулованіших команд Бородянщини, котра першою з району здобула обласне чемпіонство, змагалася у першості УРСР, а потім віддала своїх найкращих гравців бородянському "Машинобудівнику", котрий продовжив традиції "Рубіна" й навіть пішов далі, здобувши всеукраїнське визнання. 

У цей день хотілося б привітати творця команди Леоніда Лавриненка, гравців "Рубіна" усіх поколінь, мецената команди останніх років Анатолія Рудниченка та почесного президента клубу Ігоря Луцкова, нинішнього настаника команди, котра знову вийшла на обласний рівень після величезної перерви - Олега Панчика.

Нині ФК "Рубін" (Пісківка) стрімко розвивається і освоює нові горизонти. У селищі доводиться до пуття спорткомплекс, не забувають тут своїх футбольних ветеранів. З роси і води вам, творці пісківського футболу!


Открыть | Комментариев 1

Анатолію Рудниченку - 45!


Сьогодні відзначає свій день народження президент ФК "Рубін" (Пісківка) Анатолій Рудниченко.

Бородянська районна федерація футболу та вся спортивна громадськість району щиро здоровлять ентузіаста своєї справи й бажають йому та його дітищу - "Рубіну", успіху та рівноваги.

Нехай ваші починання знаходять підтримку та продовження, а на тернистому шляху буде побільше розуміння та успіху!


Открыть

Отець Віктор відзначив ювілей


Нещодавно свій 55-й день народження відзначив благочинний Бородянського благочиння, протоієрей Української православної церкви отець Віктор (Талько).

Сайт "Футбольна Бородянщина" приєднується до всіх вітань, висловлених громадськістю району, адже наш пастир - у минулому відомий нападник пісківського "Рубіна", клубів Бородянщини, а також багаторічний організатор фізкультури та спорту в районі.

Бажаємо отцеві Віктору наснаги в його служінні Господу та людям, дякуємо за працю на користь нашої громади. А на знімку - момент пошанування отця Віктора за футбольні заслуги. Сьогодні в Пісківці відзначали ветеранів та причетних до ФК "Рубін" (Пісківка) з нагоди 40-річчя клубу, яке святкується цьогоріч, та 35-річчя відкриття ошатного місцевого стадіону.


Открыть

Анатолію Демченку - 55!



Анатолій Демченко (ліворуч) отримує з рук керівника всеукраїнського "Колоса" кубок за третє місце на обласній спартакіаді

Сьогодні свій ювілей відзначає видатний футболіст, багаторічний керівник районного спортклубу Анатолій Петрович Демченко.

Народився наш ювіляр у Бабинцях, однак дуже швидко талант цього гравця був помічений, і Демченко почав виступати у найкращих колективах фізкультури. Спершу, 1979 року, він виграв першість Київщини у складі пісківського "Рубіна", а вже за рік повторив досягнення у футболці бородянського "Машинобудівника". З цими командами, а також з райцентрівськими "Колосом" та "Будівельником", Анатолій засвітився на всеукраїнському рівні, яскраво граючи в КФК. (на фото праворуч - Анатолій Демченко та наставник команди екскаваторників майстер спорту Микола Артюх. Щойно команда виграла Кубок облради ДСТ "Авангард")

Його талант був помічений, і на початку 80-х Демченко грав у горлівській команді майстрів, куди його запросив видатний ветеран донецького "Шахтаря" Юрій Ананченко, який як тренер високо цінував Демченка.

Проте Анатолій Петрович повернувся до Бородянки, і в складі "Машинобудівника" завоював Кубок УРСР серед аматорів - цей трофей ніколи ні до, ні після цього не покорявся командам Київщини.

Закінчивши активні виступи, Анатолій Демченко працював головним тренером "Машинобудівника", а згодом - і "Здвижа".

Останніми роками Демченко очолює на громадських засадах Бородянський спортклуб "Здоров'я", працюючи у райдержадміністрації. Але не забуває про своїх юних вихованців, плекаючи молоде покоління і будучи організатором Меморіалу Валерія Патоки.

На фото: Анатолій Демченко (ліворуч вгорі) разом із Віктором Юрченком та Володимиром Шомою привів бородянських юнаків до фіналу обласного "Шкіряного м'яча". Троє із них - Сергій Гончаренко, Юрій Бондарчук та Юрій Костюченко (всі в нижньому ряду) - виступали на хорошому професійному рівні.

Бородянська районна федерація та відділ з питань фізичної культури і спорту райдержадміністрації щиро вітають Анатолія Петровича із пам'ятним ювілеєм. Бажають щастя, наснаги та подальших добрих справ на благо районного футболу!


Открыть | Комментариев 1



Головні події

Про нас

Футбол Бородянщини, Бородянський футбол, Бородянка, Пісківка, Немішаєве, Клавдієве, Здвижівка, Бородянський район, Бородянський спорт, БРФФБородянська районна федерація футболу заснована та зареєстрована 2008 року.

Вона є частиною структури українського футболу, належачи до Київської обласної федерації футболу та Федерації футболу України.

Щороку федерацією проводиться низка турнірів для дорослих, ветеранських та юнацьких команд різних вікових категорій.

Постійні турніри - зимовий та регулярний чемпіонат та кубок району, суперкубок району.

Проводяться турніри-меморіали Віктора Жиліна, Валерія Патоки, Миколи Клокуна, Анатолія Остринського.

Про керівництво БРФФ читайте тут.


Де ми?

Герб Бородянського району, Футбол Бородянщини, Бородянський футбол, Бородянка, Пісківка, Немішаєве, Клавдієве, Здвижівка, Бородянський район, Бородянський спортПрапор Бородянського району, Флаг Бородянского района, Футбол Бородянщини, Бородянський футбол, Бородянка, Пісківка, Немішаєве, Клавдієве, Здвижівка, Бородянський район, Бородянський спорт, BorodiankaБородянський район знаходиться на Київщині.

Карта району:

Бородянщина на карті Київської області:

Київщина на карті України:


Навігація по темах

- підсумки сезону:
--- 2008.
--- 2009.
--- 2010.
--- 2011.

--- 2012.

--- 2013.
--- 2014.

--- 2015.
--- 2016.
- зимовий чемпіонат району.

--- 2009.
--- 2010.
--- 2011.
--- 2012.
--- 2013. P.S.
--- 2014.

--- 2015.
--- 2016.

- фінал кубка району.
--- 2009.
--- 2010.
--- 2011.
--- 2012.
--- 2013.
--- 2014.
--- 2015.
--- 2016.

- матч за суперкубок району.
--- 2009.
--- 2010.
--- 2011.
--- 2012.
--- 2013.
--- 2014.
--- 2015.

--- 2016.

- турнір пам'яті футбольної династії Гончаренків
--- 2009.
--- 2010.
--- 2011.

--- 2012.
--- 2013.
--- 2014.

--- 2015.
--- 2016.
- турнір пам'яті Віктора Жиліна
--- 2010.
--- 2010.
--- 2011.
--- 2012.
--- 2013.
--- 2014.

--- 2015.
--- 2015.
- меморіал Миколи Клокуна
--- 2010.
--- 2011.

- меморіал Анатолія Остринського
--- 2010.
--- 2011.

--- 2012.

- турнір пам'яті Валерія Патоки
--- 2009.
--- 2010.
--- 2011.
--- 2012.
--- 2013.
--- 2014.
--- 2015.

--- 2016.

- турнір пам'яті Михайла Вдовенка
--- 2013.
--- 2014.

--- 2015.
- турнір пам'яті Тараса Черненка
--- 2011
--- 2012
--- 2013
--- 2014

--- 2015

--- 2016

- Кубок регіональних чемпіонів Київщини імені Петра Безносенка
--- 2009.

- меморіал Олександра Щанова
--- 2010.

- Спортсмен року на Бородянщині
--- 2009.
--- 2010.
--- 2011.


Мои фотоальбомы

Про Бородянку - у всеукраїнській пресі

Статті у рамках проекту Football.ua "Своя рубашка":
>> Про Віктора Жиліна ч.1, ч.2
>> Про Віктора Побігаєва

Ювілейне інтерв'ю із Іваном Іваненком:
>> На сайті sport.ua

Розмова з Леонідом Лавриненком про футбольні поля:

>> На сайті sport.ua

Інтерв'ю із Михайлом Юрченком:
>> На офіційному сайті "Нафтовика"
>> На сайті фанів "Нафтовика"

Стаття про Патрика Агбо
>> Афробородянець

Про турнір пам'яті Віктора Жиліна:
>> На сайті sport.ua
>> На сайті газети "Український футбол"

В'єтнамська кар'єра Олександра Сидоренка
>> У журналі "Футбол Style", стор.70-71

Стаття про екс-гравця "Системи-Борекс" Андрія Мальчевського - чемпіона Індії та Бангладеш
>> У журналі "Футбол Style", стор.110-114


Наше відео

Бородянський футбол - на радіо

Послухати радіозвіт про сезон у районному футболі на "Голосі Бородянщини" можна, натиснувши тут (плеєр відкриється у новому вікні)


Про політику авторського права

Усі присутні на даному інтернет-ресурсі фото- та текст-матеріали створені для ознайомлення і можуть бути відтворені у будь-якій формі тільки після дозволу автора.

Якщо вам потрібні ці фото у кращій якості, або ви хочете використати наш матеріал для своїх ресурсів, звертайтеся, будь-ласка, сюди.


Содержание страницы

Як повідомити нам про вашу подію?

Якщо ви маєте новини, фото чи анонси цікавих спортивних чи культурних подій, ви можете повідомити нас, написавши повідомлення сюди.

Блог про бородянський футбол робиться комітетом з питань зв'язків із громадськістю районної федерації футболу, тому ми маємо можливість інформувати про ваші події читачів не лише нашого блогу, а й  Футбольної Бородянщини, районних газет, обласних Київської правди та Спортивної Київщини, всеукраїнського Українського футболу та інших видань.

Якщо маєте фото або програми з історії бородянського футболу - також пишіть сюди.


Зверніть увагу:

Борекс, купити екскаватори та техніку, Бородянка

Відеостудія КАтаН


Друзі та партнери

Наша кнопка:

Федерація футболу України:

Асоціація аматорського футболу України:

ААФУ

Всеукраїнська футбольна асоціація студентів:

Футбольний портал Малинщини

Форум Бородянки
Форум Бородянки

Футбольна Київщина
irpinfc.jpg

Футбольна Броварщина

Рідна Пісківка

ФК Звягель750

ФК Звягель750

Молодь Бородянщини

Корпоративна ліга Києва

Відеостудія КАтаН

Шановні друзі з інших

футбольних сайтів!

Ми готові розмістити вашу кнопку

у себе, з цього приводу звертайтеся сюди.


Вам, колекціонери-футболофіли!

До вашої уваги пропонуються програми з матчів "Борисфена", "Системи-Борекс" та інших професійних клубів Борисполя, Бородянки, області, а також унікальна книжкова серія Валерія Валерка - "Національний футбольний літопис", у якій уже вийшло декілька книг!

Написавши сюди і вказавши вашу зворотню адресу електронної пошти, ви дізнаєтеся, як придбати ці та інші цікаві футбольні видання. 

Також приймаються замовлення на виготовлення програмок, календарів-довідників, буклетів, брошур. 




Написавши сюди, не забувайте вказати ваші зворотні координати. Заявки без них не будуть розглядатися. 


Blog Live

Як отримувати найсвіжіші новини про бородянський футбол?

Для цього є кілька простих способів:

1. Підпишіться на інформування про появу нових статей на цьому блогу - і ви отримуватимете повідомлення на свою електронну скриньку про кожну нову подію (для цього достатньо ввести свій e-mail в блок нижче).

2. Зареєструйтеся на hiblogger.net та додайте наш блог в друзі.

3. Періодично заглядуйте на наш блог, додавайте його в закладки.



Написати

Гості

ОБОЗ.ua