Сторінки історії: 25 років тому


Чорнобильський 1986-й приніс Київщині футбольній кубковий тріумф українського масштабу. Підготовлена заслуженим тренером України Віктором Жиліним дивовижно дружна й безкомпромісна бородянська команда зійшла на «кришталеву» вершину, почергово перегравши конкурентів із Запорізької, Сумської, Кримської та Житомирської областей.

 

Однак почалося все, нехай і формально, з Полтавщини. 9 серпня до Бородянки мав приїхати полтавський «Мотор» — і не приїхав, пославшись на матеріальні та кадрові труднощі. Тому фактичний старт у турнірі машинобудівники взяли в Запоріжжі недільного дня 17 серпня. Віртуозно захищав ворота на своїй малій батьківщині Валерій Самохін, а переможний м`яч далекобійним ударом забив Олександр Мироненко.

А вже після цього, з легкої руки незабутнього Петра Івановича Безносенка, який представляв «Машинобудівник» на церемоніях жеребкування в офісі Держкомспорту республіки, бородянці провели два матчі поспіль вдома. Спочатку вони «витягли» щасливий квиток у післяматчевій футбольній лотереї, а потім буквально вирвали перемогу в «Авангарда» з кримського Джанкоя, забивши три м`ячі в останні п`ятнадцять хвилин, хоча до цього поступалися, здавалося, з безнадійним рахунком 0:2. Проводив напівфінальний поєдинок іменитий київський арбітр Олександр Цаповецький, до якого гості мали певні претензії після фінального свистка. Однак дипломатичний Петро Безносенко, зробивши комплімент «Авангарду» — мовляв, саме ця команда мала кращий ігровий вигляд, абсолютно справедливо зауважив: «Хіба суддя неправильно зарахував бодай один гол, або відмінив хоча б одного разу взяття воріт господарів поля?..»

Фінальний двобій традиційно проводився з роз`їздами, і цього разу жереб виявився прихильним до «Машинобудівника»: він почав основну турнірну серію на виїзді. Бердичівський поєдинок проти «Зірки», очолюваної нинішнім президентом ПФЛ України Мілетієм Бальчосом, завершився результативною нічиєю. На гол Віктора Юрченка точним ударом відповів Михайло Кутельмах. «На переповненому стадіоні бердичівського заводу «Прогрес» фіналісти показали жорсткий футбол», — констатувала «Спортивна газета».

До Бердичева приїжджали близько сотні симпатиків «Машинобудівника». Не дивно, що в Бородянці вони вщерть заповнили трибуни й оточили живим колом ігровий майданчик. Назагал уболівальників було не менше п`яти тисяч!.. Судив матч Віктор Зв`ягинцев з Донецька, колишній гравець «Шахтаря» та київського «Динамо». Він тричі фіксував взяття воріт: спочатку відзначився Роман Лаба, а вже потім — Юрченко та Сергій Дзюба, який обернув на вирішальний гол одинадцятиметровий незадовго до кінця додаткового часу.

Обидві команди нейтралізували лідерів атак опонента. Ні Кутельмах, ні Віктор Побігаєв забити м`яч так і не змогли. Наші земляки, навіть виступаючи в ослабленому складі (Олександр Святненко був дискваліфікований, Олександр Приходько вирушив під проводом Михайла Фоменка до грузинської «Гурії», а Василь Остринський зламав руку в календарному матчі з малинським «Папірником»), задавали тон і наступали великими силами. Були побоювання за напівекспериментальну лінію захисту, де вимушено і до того ж на уколах грав Анатолій Демченко, якому дошкуляли нестерпні болі в спині, але значних оргіхів у діях руйнівників не було. Навіть тоді, коли Віктор Степанович Жилін наказав стоперу Юрченку постійно долучатися до наступу, аби домогтися чисельної переваги в середині поля. Бо система взаємопідстраховки, запроваджена в київському «Динамо» великим Валерієм Лобановським, уже була відпрацьована і в аматорському футболі.

Кубок тріумфаторам вручили Петро Безносенко, відповідальний працівник Держкомспорту УРСР і член виконкому Федерації футболу республіки, та Ігор Конончук, спортивний оглядач газети «Радянська Україна», під патронатом якої й проводився наймасовіший аматорський турнір України.

«Машинобудівник» у вирішальному поєдинку задіяв такий склад: Валерій Самохін — Володимир Шома, Анатолій Демченко, Віктор Юрченко, Олександр Мироненко — Геннадій Каплунов, Сергій Дзюба, Віталій Мариненко (Павло Кикоть) — Володимир Сошко (Анатолій Остринський; Іван Іваненко), Сергій Запорожець, Віктор Побігаєв. До фіналу команді допомагали ще й воротар Юрій Черпак, а також польові виконавці Василь Остринський, Олександр Приходько, Олександр Святненко, Костянтин Мироненко. Тренував бородянців Віктор Жилін, а його найближчим помічником був начальник команди Віктор Пилипенко.

Кубковий шлях бородянського «Машинобудівника» зразка 1986 року виявився таким:

9 серпня. Бородянка. «Мотор» (Полтава) — технічна перемога (неявка).

17 серпня. Запоріжжя. «Трансформатор» (Запоріжжя) — 1:0 (О.Мироненко).

24 серпня. Бородянка. «Автомобіліст» (Суми) — 0:0, серія пенальті — 4:2.

30 серпня. Бородянка. «Авангард» (Джанкой) — 3:2 (В.Сошко, С.Дзюба-2).

21 вересня. Бердичів. «Зірка» (Бердичів) — 1:1 (В.Юрченко).

28 вересня. Бородянка. «Зірка» (Бердичів) — 2:1 (В.Юрченко, С.Дзюба).

На вшануванні першого в історії Київщини кубкового тріумфатора всеукраїнських аматорських змагань в грудні 2011 року не було Анатолія Остринського та Сергія Запорожця, котрі відійшли за межу відносно молодими…

Інформ-служба КОФФ


Открыть

Кубок-86: Єдина радість у чорнобильські дні


У рамках загальнонаціонального проекту «Футбольна країна», в циклі «Від Сяну − до Дону» ми розповідаємо про те, як футбол допомагав людям пережити чорнобильське лихо.

«У Прип’ять вам уже не треба, хлопці»

Якось весняної пори бородянський «Машинобудівник» готувався до чергового виїзду – належало зіграти у Прип’яті з тамтешнім «Будівельником». Однак під час тренування прямо на поле, де займалися футболісти, приземлився вертоліт, із якого вийшли люди у спецівках та з якоюсь апаратурою. Їхній провідник підійшов до наставника бородянців Віктора Жиліна і, дізнавшись про їхній календар, сказав: «Ні, у Прип’ять вам уже не треба».

То була та сама чорнобильська весна, і райцентр Бородянка, від якого до ЧАЕС навпростець кількадесят кілометрів, прийняв на себе велику частку турбот, пов’язаних із атомною катастрофою. Поки жителі району мужньо приймали переселенців із зони, а чимало людей різних професій залучили до ліквідації наслідків аварії, єдиною розрадою для народу був саме футбол. Тим паче, що місцева команда, котра представляла колектив Бородянського екскаваторного заводу, мала, як ніколи, насичений сезон, змагаючись у чемпіонаті УРСР, кубку республіки та кубку столичного регіону.

З володарем Кубка кубків у воротах

Колектив, який під керівництвом заслуженого тренера України Віктора Жиліна та начальника команди Віталія Пилипенка боровся за найвищі місця на чотирьох фронтах, у 1986 році був просто зірковим. Воротарі: майстер спорту міжнародного класу, володар Кубка кубків у складі «Динамо» 39-річний В.Самохін, досвідчений Д.Мойсеєнко та молодий Ю.Черпак; оборонці: М.Буряк, В.Юрченко, О.Мироненко, О.Святненко, П.Кикоть, В.Шома, В.Юрченко, С.Горькаєв, О.Процюк; напівоборонці: А.Демченко, С.Дзюба, О.Приходько, В.Мариненко, С.Запорожець, Г.Каплунов, Е.Павлов; нападники: В. і А. Остринські, В.Побігаєв, В.Пилипенко, В.Сошко, В.Кириченко, С.Матвіїв. Підтримував команду Бородянський екскаваторний завод, який заснував її у кінці 1978 року й спонсорував наступні 25 років – до 2003 року, коли уже «Система-Борекс» змагалася в першій національній лізі.

І чаша пішла по руках…

На шляху до фіналу бородянцям не щастило із жеребом. У першому ж раунді, 1/8 фіналу, їм випало грати із «Трансформатором» – сильною запорізькою командою, у котрій багато років свідомо грали прекрасні майстри, адже умови праці в аматорському колективі були не гірші за команди майстрів. А тут ще й грати треба було на виїзді! Посприяв один факт: досвідчений голкіпер екскаваторників Самохін був родом із Запоріжжя й хотів не осоромитися перед рідною публікою, а тому ловив усе, що летіло у напрямку його воріт. Бородянці ж реалізували свій шанс і завдяки голу Олександра Мироненка пройшли далі. У чвертьфіналі в Бородянці вони приймали сумський «Автомобіліст». Голів забити не вдалося нікому із суперників, тож довелося вдатися до футбольної лотереї. І знову бородянці взяли гору. У матчі 1/2 фіналу проти джанкойського «Авангарда» довелося попрацювати не лише обороні, а й атаці: завдяки дублю Дзюби та іще одному голу Сошка далі пройшла команда з Київщини.

У фіналі на бородянців чекало двоматчеве протистояння із бердичівською «Зіркою». Про армійців, очолюваних військовим лікарем Мілетієм Бальчосом (нині відомий як президент ПФЛ), ходила слава як про атакуючу, сильну команду. Проте вже на 7 хвилині матчу в древньому Бердичеві Віктор Юрченко з передачі Запорожця відкрив рахунок. Хоча за 15 хвилин до завершення матчу Кутельмах вирвав для господарів нічию, моральними переможцями з виїзду поверталися бородянці.

Такого аншлагу, як на матчі-відповіді фіналу Кубка УРСР серед КФК 28 вересня 1986 року, Бородянка, либонь, не бачила ніколи. Глядачі заповнили вщерть трибуни місцевого стадіону, стояли в проходах, вилазили на навколишню огорожу. Як згадував пізніше майстер спорту міжнародного класу, донеччанин Віктор Зв’ягинцев, котрий судив той матч, на останніх хвилинах гри після якогось із суперечливих епізодів уся людська лава хлинула на поле і, не дочекавшись реакції арбітра та міліції, так само несподівано зникла з газону, повернувшись на трибуни. І хвилювалися вболівальники недарма. Лише на 71 хвилині напруженого протистояння дочекалися вони гола, та ще й забили не їхні улюбленці, а гості – це Лаба вивів вперед «Зірку». Проте ще за 9 хвилин знову взяв слово Юрченко – оборонець за амплуа, він долучився до атаки і відправив м’яча у сітку гостей. Гідні суперники провели остаток часу в напруженій боротьбі й дотягнули до додаткового часу. А там усе вирішив пенальті, чітко реалізований Дзюбою на 113 хвилині.

Під бурхливі оплески публіки (за спогадами очевидців та організаторів матчу, на трибунах було, щонайменше, 5 тисяч жителів 12-тисячного містечка) представник республіканської федерації Петро Безносенко вручив «Машинобудівнику» заслужений трофей, який відразу ж пішов по руках… Аж у роздягальні, приймаючи вітання від керівництва району та заводу, згадали футболісти про свій кубок. На щастя, ніхто й не думав його поцупити: кришталева чаша пройшла через весь стадіон, кожен хотів поцілувати чи бодай доторкнутися до Кубка Батьківщини.  

Команда збереглася й через чверть століття

Сезон 1986 року, попри чорнобильське лихо, запам’ятався жителям Бородянщини завдяки великим ратним подвигам їхніх футболістів. Окрилений підтримкою вболівальників, «Машинобудівник» виграв три свої тогорічні турніри: кубок УРСР, чемпіонат області та кубок Київщини, й здобув бронзові медалі в своїй зоні аматорської першості УРСР, обігравши, тим не менш, майбутнього переможця групи, «Ворсклу». На підсумкових урочистостях наприкінці року колектив екскаваторного заводу аплодував своїм футболістам, а наставника команди, уродженця російського Таганрога Жиліна, керівництво району нагородило званням Почесного жителя Бородянщини.

Попри те, що цьогоріч Бородянський район та вся Київщина відзначатимуть 25-річчя першого і єдиного в історії столичного регіону виграшу кубка України, дружна команда продовжує збиратися на товариські матчі та турніри. Президент концерну «Борекс» Віталій Пилипенко не втрачає нагоди запросити соратників іще й іще раз зіграти за команду ветеранів «Машинобудівника», і восени минулого року, на турнірі пам’яті В.С.Жиліна, бородянці навіть розгромили ветеранів київського «Динамо» – 3:0.

Головне ж, основа тієї команди лишається відданою футболу свого району й продовжує працювати на його благо: брати Мироненки, Михайло Буряк, Дмитро Мойсеєнко, Володимир Сошко, Віталій Мариненко, Михайло Буряк, Олександр Некрутенко, Віктор Побігаєв, Василь Остринський грають у ветеранських командах, Іван Іваненко пізніше став першим в історії Бородянщини асистентом арбітра у змаганнях майстрів і керував районним суддівським корпусом, Анатолій Демченко головує у районному спортклубі, Віктор Юрченко, погравши ще десятиліття й у чемпіонатах України, нині є тренером команди чемпіонату області – ФК «Бородянка», та батьком двох футболістів, Володимир Шома керує районною федерацією футболу та ДЮСШ, а його син є капітаном нинішньої обласної бородянської команди. Вийшов із того «Машинобудівника» і справжній полковник – міліції, Сергій Дзюба, якого Україна знає як шанованого арбітра та інспектора ФФУ. 

Артур Валерко, спеціально для ФФУ. Передрук заборонений. 

Статті по темі:

Кубок-86: а де, власне, наша чаша?

Кубок-86: Віктор Звягінцев згадує бородянську бійку

Футбол на вулиці Жиліна


Открыть

Кубок-86: а де, власне, наша чаша?


Ми продовжуємо публікацію серії матеріалів, присвячених до 25-річчя перемоги бородянського "Машинобудівника" в Кубку УРСР. 

На архівному знімку, який ви зараз бачите, - офіційно найбільше звершення в історії столичного регіону. У вересні 1986 року, здолавши у двоматчевому фінальному протистоянні бердичівську "Зірку", команда екскаваторників здобула аматорський кубок республіки. 

Ні до, ні після бородянців нікому із Київщини не вдавалося вигравати головний кубковий трофей серед КФК. Важливості події додавало й те, що шлях до звершення "Машинобудівник" пройшов полями, які палахкотіли від Чорнобильської катастрофи. Для жителів Бородянщини, які були серед тих, хто прийняв на себе великий удар тієї трагедії, футбол був однією з небагатьох розрад...

Серед тих, кого ми впізнаємо на фото, - Сошко, Мариненко, Юрченко, брати Остринські, Іваненко, Шома, Мироненко. В їхніх руках - той самий Кубок України. 

Щоправда, за якусь мить п'ятитисячний натовп візьме у футболістів трофей, і він ще довго переходитиме із рук в руки на стадіоні, аж поки директор заводу Анатолій Кирилюк не зайде в роздягальню вітати своїх хлопців із перемогою...

За рік "Машинобудівник" втратить шанс навічно залишити в Бородянці свій кубок - у півфіналі наша команда програє у Києві з прикрими 1:2. Виграй ми турнір другий раз поспіль - трофей був би навіки наш. 

Тим не менш, на трофеї лишилася згадка про Бородянку - Віталій Мариненко особисто возив кубок у Київ, де й було вигравирувано горду назву "Машинобудівник" (Бородянка) - 1986. 

Щоправда, після розпаду СРСР сліди кубка губляться - вочевидь, він лишився у когось із останніх переможців змагання. Але нам лишаються чудові спогади, фотографії, такі, як ця, і титул. Титул єдиної в області команди - володаря Кубка УРСР з футболу. 


Открыть

Кубок-86: Віктор Звягінцев згадує бородянську бійку


Віктор Звягінцев, Виктор ЗвягинцевОфіційний сайт "Шахтаря" свого часу проводив конференцію зі своєю легендою - майстром спорту міжнародного класу, арбітром всесоюзної категорії Віктором Звягінцевим. 

Ми, пам'ятаючи, що саме Віктор Олександрович судив вирішальний, другий фінальний матч Кубка УРСР-86 за участі нашого "Машинобудівника" та бердичівської "Зірки", не могли не надіслати донеччанам питання для знаменитого футбольного діяча.

Цитатою з відповіді В.О.Звягінцева ми розпочнемо серію матеріалів, присвячених 25-літтю перемоги бородянського "Машинобудівника" у Кубку УРСР - єдиного такого тріумфу в історії футболу всієї Київської області.  

Отже, інформація із сайту донецького "Шахтаря":

За декілька годин до спілкування з Віктором Звягінцевим на електронну пошту ФК «Шахтар» надійшов лист наступного змісту: «Запитайте, будь ласка, у Віктора Олександровича, чи він пам’ятає фінальний матч Кубку УРСР серед КФК в Бородянці, що проходив у 1986 році. Він судив матч «Машинобудівник» (Бородянка) — «Зірка» (Бердичів), господарі поля виграли - 2:1. Для нас, мешканців містечка, це величезне досягнення. Ми хотіли б висловити подяку Віктору Звягінцеву за чудове суддівство в тому матчі». З відповіді на це запитання почалася онлайн-конференція з видатним захисником «Шахтаря».

— Звичайно, пам’ятаю, там бійка була божевільна. На неї збіглися вболівальники обох команд. Все трапилося у самому центрі поля. Все закінчилося так же несподівано, як і почалося, всі учасники опинилися на трибунах. 

— Бійка почалася до гри?
— Ні, хвилин за сім-десять до кінця матчу. Міліціонерів було особи три, не більше…

Щоб уточнити інформацію, ми звернулися до кількох ветеранів бородянського футболу - учасників того матчу. Відповідь - одностайна: так, у овертаймі, за хиткого рахунку, був епізод, коли здалося, що весь стадіон вибіг на поле! До рукоприкладства масового не дійшло, і коли почулися свистки - чи то судді, чи то міліції - усі швиденько повернулися на свої місця. Зважаючи на те, що великого збитку завдано не було, суддівська бригада продовжила матч. Бородянка виграла у бердичівських армійців, лідери яких - Лаба та Кутельмах - грали пізніше у вищій лізі, а тренером нашого суперника був військовий лікар Мілетій Бальчос - нинішній президент ПФЛ. 


Открыть



Головні події

Про нас

Футбол Бородянщини, Бородянський футбол, Бородянка, Пісківка, Немішаєве, Клавдієве, Здвижівка, Бородянський район, Бородянський спорт, БРФФБородянська районна федерація футболу заснована та зареєстрована 2008 року.

Вона є частиною структури українського футболу, належачи до Київської обласної федерації футболу та Федерації футболу України.

Щороку федерацією проводиться низка турнірів для дорослих, ветеранських та юнацьких команд різних вікових категорій.

Постійні турніри - зимовий та регулярний чемпіонат та кубок району, суперкубок району.

Проводяться турніри-меморіали Віктора Жиліна, Валерія Патоки, Миколи Клокуна, Анатолія Остринського.

Про керівництво БРФФ читайте тут.


Де ми?

Герб Бородянського району, Футбол Бородянщини, Бородянський футбол, Бородянка, Пісківка, Немішаєве, Клавдієве, Здвижівка, Бородянський район, Бородянський спортПрапор Бородянського району, Флаг Бородянского района, Футбол Бородянщини, Бородянський футбол, Бородянка, Пісківка, Немішаєве, Клавдієве, Здвижівка, Бородянський район, Бородянський спорт, BorodiankaБородянський район знаходиться на Київщині.

Карта району:

Бородянщина на карті Київської області:

Київщина на карті України:


Навігація по темах

- підсумки сезону:
--- 2008.
--- 2009.
--- 2010.
--- 2011.

--- 2012.

--- 2013.
--- 2014.

--- 2015.
--- 2016.
- зимовий чемпіонат району.

--- 2009.
--- 2010.
--- 2011.
--- 2012.
--- 2013. P.S.
--- 2014.

--- 2015.
--- 2016.

- фінал кубка району.
--- 2009.
--- 2010.
--- 2011.
--- 2012.
--- 2013.
--- 2014.
--- 2015.
--- 2016.

- матч за суперкубок району.
--- 2009.
--- 2010.
--- 2011.
--- 2012.
--- 2013.
--- 2014.
--- 2015.

--- 2016.

- турнір пам'яті футбольної династії Гончаренків
--- 2009.
--- 2010.
--- 2011.

--- 2012.
--- 2013.
--- 2014.

--- 2015.
--- 2016.
- турнір пам'яті Віктора Жиліна
--- 2010.
--- 2010.
--- 2011.
--- 2012.
--- 2013.
--- 2014.

--- 2015.
--- 2015.
- меморіал Миколи Клокуна
--- 2010.
--- 2011.

- меморіал Анатолія Остринського
--- 2010.
--- 2011.

--- 2012.

- турнір пам'яті Валерія Патоки
--- 2009.
--- 2010.
--- 2011.
--- 2012.
--- 2013.
--- 2014.
--- 2015.

--- 2016.

- турнір пам'яті Михайла Вдовенка
--- 2013.
--- 2014.

--- 2015.
- турнір пам'яті Тараса Черненка
--- 2011
--- 2012
--- 2013
--- 2014

--- 2015

--- 2016

- Кубок регіональних чемпіонів Київщини імені Петра Безносенка
--- 2009.

- меморіал Олександра Щанова
--- 2010.

- Спортсмен року на Бородянщині
--- 2009.
--- 2010.
--- 2011.


Мои фотоальбомы

Про Бородянку - у всеукраїнській пресі

Статті у рамках проекту Football.ua "Своя рубашка":
>> Про Віктора Жиліна ч.1, ч.2
>> Про Віктора Побігаєва

Ювілейне інтерв'ю із Іваном Іваненком:
>> На сайті sport.ua

Розмова з Леонідом Лавриненком про футбольні поля:

>> На сайті sport.ua

Інтерв'ю із Михайлом Юрченком:
>> На офіційному сайті "Нафтовика"
>> На сайті фанів "Нафтовика"

Стаття про Патрика Агбо
>> Афробородянець

Про турнір пам'яті Віктора Жиліна:
>> На сайті sport.ua
>> На сайті газети "Український футбол"

В'єтнамська кар'єра Олександра Сидоренка
>> У журналі "Футбол Style", стор.70-71

Стаття про екс-гравця "Системи-Борекс" Андрія Мальчевського - чемпіона Індії та Бангладеш
>> У журналі "Футбол Style", стор.110-114


Наше відео

Бородянський футбол - на радіо

Послухати радіозвіт про сезон у районному футболі на "Голосі Бородянщини" можна, натиснувши тут (плеєр відкриється у новому вікні)


Про політику авторського права

Усі присутні на даному інтернет-ресурсі фото- та текст-матеріали створені для ознайомлення і можуть бути відтворені у будь-якій формі тільки після дозволу автора.

Якщо вам потрібні ці фото у кращій якості, або ви хочете використати наш матеріал для своїх ресурсів, звертайтеся, будь-ласка, сюди.


Содержание страницы

Як повідомити нам про вашу подію?

Якщо ви маєте новини, фото чи анонси цікавих спортивних чи культурних подій, ви можете повідомити нас, написавши повідомлення сюди.

Блог про бородянський футбол робиться комітетом з питань зв'язків із громадськістю районної федерації футболу, тому ми маємо можливість інформувати про ваші події читачів не лише нашого блогу, а й  Футбольної Бородянщини, районних газет, обласних Київської правди та Спортивної Київщини, всеукраїнського Українського футболу та інших видань.

Якщо маєте фото або програми з історії бородянського футболу - також пишіть сюди.


Зверніть увагу:

Борекс, купити екскаватори та техніку, Бородянка

Відеостудія КАтаН


Друзі та партнери

Наша кнопка:

Федерація футболу України:

Асоціація аматорського футболу України:

ААФУ

Всеукраїнська футбольна асоціація студентів:

Футбольний портал Малинщини

Форум Бородянки
Форум Бородянки

Футбольна Київщина
irpinfc.jpg

Футбольна Броварщина

Рідна Пісківка

ФК Звягель750

ФК Звягель750

Молодь Бородянщини

Корпоративна ліга Києва

Відеостудія КАтаН

Шановні друзі з інших

футбольних сайтів!

Ми готові розмістити вашу кнопку

у себе, з цього приводу звертайтеся сюди.


Вам, колекціонери-футболофіли!

До вашої уваги пропонуються програми з матчів "Борисфена", "Системи-Борекс" та інших професійних клубів Борисполя, Бородянки, області, а також унікальна книжкова серія Валерія Валерка - "Національний футбольний літопис", у якій уже вийшло декілька книг!

Написавши сюди і вказавши вашу зворотню адресу електронної пошти, ви дізнаєтеся, як придбати ці та інші цікаві футбольні видання. 

Також приймаються замовлення на виготовлення програмок, календарів-довідників, буклетів, брошур. 




Написавши сюди, не забувайте вказати ваші зворотні координати. Заявки без них не будуть розглядатися. 


Blog Live

Як отримувати найсвіжіші новини про бородянський футбол?

Для цього є кілька простих способів:

1. Підпишіться на інформування про появу нових статей на цьому блогу - і ви отримуватимете повідомлення на свою електронну скриньку про кожну нову подію (для цього достатньо ввести свій e-mail в блок нижче).

2. Зареєструйтеся на hiblogger.net та додайте наш блог в друзі.

3. Періодично заглядуйте на наш блог, додавайте його в закладки.



Написати

Гості

ОБОЗ.ua